Уродженець Запорізької області Олег Гов’язов ще до повномасштабного вторгнення російських військ в Україну оселився в Новодністровську. Працював, а весь вільний час віддавав улюбленому виду спорту – футболу.
На військову службу заступив у лютому 2025 року. Став заступником командира першої механізованої роти першого механізованого батальйону військової частини А5002. 19 липня йому мало б виповнитися 47 років. Не дожив. Життя капітана Сухопутніх військ ЗСУ Олега Володимировича Гов’язова обірвалося 7 червня.
Рідні Олега – сестра та мама – залишилися під окупацією. Тож його родиною, яка провела військовослужбовця на вічний спочинок стала Новодністровська громада. Саме про це у прощальному слові сказала міський голова Наталя Цимбалюк:
– На жаль, сьогодні тут немає рідних нашого захисника. Але є ми, громада, яка споряджає Олега в останню земну путь як свого сина. Ми дякуємо йому за захист, дякуємо за жертовність, за любов до рідної землі!
Коли в соціальних мережах ми написали, що Олега не стало, то отримали багато співчутливих відгуків. В коментарях люди писали, яким він був гарним спортсменом, як любив футбол, як умів дружити…
В нашому місті Олег має чимало друзів, які сьогодні горюють через втрату. Від імені громади висловлюю співчуття усім, хто знав і любив Олега: його побратимам, друзям, товаришам по спорту. Найбільше співчуття – його мамі та всій родині, яка, найімовірніше, навіть і не знає про трагічну звістку.
Молитися за новопереставленого раба Божого Олега та за всіх військовослужбовців, які боронять Україну від рашистської навали, закликав священник священник Української греко-католицької церкви о.Петро Дацко. Він, зокрема, сказав таке:
– Воїн Олег не завагався і пішов на захист нашої держави. На захист кожного з нас. Усіх, хто тут зараз стоїть. Це найвищий прояв, бо нема більшої любові за ту, як хто віддає життя за друзів своїх. І сьогодні ми прийшли, щоб подякувати цьому воїну. Співчуваємо його матері, яка не має можливості попрощатися з сином та провести його в останню путь.
Також маємо призадуматися про те, що ми тут в тилу живемо у відносному спокої. Але що ми робимо для того, щоб наблизити перемогу? Хтось донатить, хтось якось інакше допомагає фронту. Та всі ми маємо молитися. Храми відкриті. Кожен може зайти і промовити молитву за наших воїнів на фронті, за тих, що в полоні, за тих, хто пропав безвісти, за цивільних українців, які страждають в укриттях чи під руїнами споруд. Молитва має велику силу, вона є духовним захистом для наших захисників, скріплює наших воїнів, додає їм сили і оберігає. Отож таким чином ми можемо наближати перемогу.
Капітана Сухопутніх військ ЗСУ Олега Володимировича Гов’язова поховали на Новодністровському міському кладовищі, де спочивають вічним сном інші загиблі захисники України.
Царство небесне і світла пам'ять!
Слава Україні! Героям Слава!
ФОТОРЕПОРТАЖ: Новодністровське радіо
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото 
Переглянути фото
«
