План миру, якому вже 108 років, вперше опублікували у газеті “Буковина” у жовтні 1916 року.
“Богато з наших людий лягло або й ляже ще трупом на поли слави. Однак ті, що вернуть ся загартовані страшною боротьбою, постоявши мужно у завзятій боротьбі, ті покажуть і у звичайнім житю сю твердість волї і неустрашимо будуть боронити своїх прав.
А всї ті люди, котрі не у окопах, але серед загальної біди й у втечі перебідують якийсь час на чужинї, зуміють більше оцїнити супокійний розвиток нашого народу і нашої справи. Здаєть ся, що до дрібничности і зависти та ненависти відійде не одному охота, як стане перед нами по війнї велика задача відбудованя українського житя.
Не буде тоді часу на шумні програми, на порожне лїцитованє ідеями, на сплетнї і т. п.
Дрібничність, яка випливала з наших тїсних заплїснїлих відносин, зникне або мусить зникнути перед великими задачами будучности.
Руіна буде велика й страшна, людий буде потрібно дуже багато. Програмістам без працї, вічним критикам за всяку ціну, лиш аби задокументовати і своє “я”, не буде місця. В таких тяжких часах кожда позитивна і найдрібнїйша сила, що докине і свій камінчик до загальної будови національної, буде більше значити як якиї великий підприємець- фабрикант програм.
Загальне пошанованє всїх і найскромнійших заслуг без згірдного осміюваня, без надутости і пихи, сконцентрованє всїх і найдрібнійших сил до спільної праці! се най буде програмою миру”.
газета “Буковина”, 18 жовтня 1916 року
Джерело: Богдан Скаврон
