Колаж ЗМІСТу
0Вікторія Іванова05 березня 2026, 10:03
Воїн помер 25 лютого в одній з лікарень внаслідок отриманих поранень. Бійця поховають на Свіштовському кладовищі.
Про те, що Антон Білик помер 5 березня повідомили у Департаменті соціального захисту Кременчука.
Антон Білик народився у Кременчуці, де навчався у місцевій гімназії № 26. Воїн помер від отриманих під час виконання бойового завдання поранень 25 лютого. Прощання із захисником запланували 6 березня:
- об 11:00 відбудеться прощання у Кременчуцькому Міському Палаці Культури;
- о 12:00 прощання у Свято-Миколаївському соборі;
- о 13:00 виїзд до Свіштовського кладовища.
Антон Білик Фото з відкритих джерел
Вічна пам’ять та слава захиснику!
Згадаймо імена полеглих захисників
Андрій Корнецький народився 21 листопада 1991 року в селі Чевельча. З початком повномасштабної війни Андрій Корнецький патрулював в ТрО та займався донорством крові. А 29 жовтня 2023 року став до лав Збройних Сил України, згодом підписав контракт. Проходив бойове навчання у Франції. Своє перше бойове завдання виконував в Авдіївці, де отримав поранення. 29 березня 2024 року повернувся на фронт до побратимів після місяця реабілітації.
7 червня 2024 року Андрій Корнецький востаннє почув голос рідних, йдучи «на нуль» десь у донецьких степах, на Покровському напрямку. Довгі місяці статусу «зниклий безвісти». Лише нещодавно за допомогою експертизи ДНК вдалося дізнатися, що воїн загинув 11 червня 2024 року.
Олександр Артюх з початком повномасштабної війни вирішив приєднатися до лав захисників. Ніс службу Олександр Артюх водієм-електриком екіпажу безпілотних авіаційних комплексів 414-ї окремої бригади безпілотних комплексів «Птахи Мадяра». Життя захисника обірвалося 17 лютого 2026 року у межах Донецької області внаслідок ураження ворожим FPV дроном.
Сергій Буріло народився 24 листопада 1978 року в Донецькій області. Останні 10 років проживав у Полтаві. З 2014 року служив в АТО. З перших днів повномасштабної війни чоловік добровільно став до лав війська. Проходив службу у складі 5-ї окремої штурмової бригади на посаді старшого солдата, старшого водія. Воїн загинув 24 лютого. Він перевозив боєкомплект на позиції побратимів у населеному пункті Різдвянка Запорізької області. У службовий автомобіль влучив ворожий FPV-дрон, після чого здетонував боєкомплект.
Сергій Рахмангулов народився 19 серпня 1983 року на Черкащині, де здобув професію водія та механізатора. До лав Збройних Сил України чоловік приєднався влітку 2024 року. Як радіотелефоніст роти зв’язку, він виконував бойові завдання на найгарячіших точках фронту – Курському та Покровському напрямках. Життя захисника обірвалося 23 жовтня 2024 року під час боїв поблизу міста Селидове Донецької області.
Іван Білоус з початком повномасштабної війни Іван Білоус добровольцем став до лав захисників. Брав участь у бойових діях на Донеччині й Харківщині у складі 116-ї бригади на посаді мінометника. У квітні 2024 року отримав важке поранення, після чого проходив реабілітацію в Івано-Франківській лікарні. Тривалий час прилаштовувався до цивільного життя вдома. Проте 26 лютого хвороба обірвала життя «Єнота».
