На 79-й сесії Полтавської міської ради 21 квітня розгорілася гостра дискусія навколо питання реорганізації навчальних закладів міста. Представниця батьківської спільноти ліцею № 29 виступила перед депутатами з вимогою зняти з порядку денного проєкт рішення про зміну статусу їхнього закладу на гімназію. Батьки погрожують судовими позовами у разі ухвалення цього рішення.
Представниця батьків, виступаючи від імені чотирьох заявників, заявила про категоричне обурення ситуацією. Вона звинуватила Департамент освіти у непрозорості підготовки рішення та відсутності належного громадського обговорення, вважаючи, що міська влада намагається знищити один з найсильніших навчальних закладів району. На підтвердження стабільної потреби громади в ліцеї спікерка зазначила, що у 2025 році там було сформовано п’ять десятих класів, а загалом у закладі навчається 1150 учнів. Крім того, батьки пишаються показниками, стверджуючи, що ліцей входить до десятки найкращих у Полтаві за результатами НМТ та має сильний педагогічний колектив.
Масштабну підтримку своєї позиції батьківська спільнота доводить петицією проти реорганізації закладу, яка швидко зібрала 665 електронних та 448 рукописних підписів. Головною претензією є відсутність офіційного обґрунтування: за словами батьків, немає жодного акту перевірки чи висновку комісії, який би доводив нездатність ліцею забезпечувати належний рівень профільної освіти. Також вони розкритикували аргумент Департаменту освіти щодо відсутності в закладі спеціально облаштованого осередку для вивчення предмета «Захист України». Батьки зауважили, що такий осередок є у ЗОШ № 37, яку однаково планують зробити гімназією, тоді як деяким іншим закладам статус ліцею залишають і без нього.
«Прошу перед голосуванням кожного депутата відповісти собі на одне просте питання: чи є у вас на руках хоча б один офіційний документ, який доводить, що ліцей № 29 не може забезпечувати профільну освіту? Якщо такого документа немає, тоді це рішення приймається без підстав… і кожен, хто за нього проголосує, бере на себе персональну відповідальність. І також прийняте рішення може оскаржуватись в суді», — заявила спікерка.
Позиція Департаменту освіти
У відповідь на претензії виступила профільна заступниця міського голови Леся Марталішвілі. Вона відкинула звинувачення у відсутності діалогу, зазначивши, що питання неодноразово обговорювалося на зустрічах та депутатських комісіях. Крім того, за її словами, закон вимагає проведення громадських обговорень щодо пониження статусу лише для сільських шкіл, а для міських ця процедура не є обов’язковою.
Коментуючи необхідність оптимізації, чиновниця послалася на думку самих дітей. Анонімне опитування дев’ятикласників ліцею № 29 показало, що лише 46% планують переходити до 10-го класу. З них 36% готові змінити заклад, а понад 30% взагалі не пов’язують майбутнє з навчанням в Україні. Стосовно оцінок НМТ Департамент має іншу думку, оскільки не вважає рейтинги ЗМІ релевантними. Леся Марталішвілі повідомила, що середній бал НМТ у ліцеї № 29 становить 150 балів. З профільної англійської мови цей показник дорівнює 152,14 бала, тоді як у сусідній неспеціалізованій школі № 26 він вищий — 156,72 бала. Загалом за час повномасштабної війни середній бал ліцею знизився на 22 пункти.
Вагомим аргументом стала й фінансова криза разом із демографічним спадом. Через зменшення кількості дітей та невідповідність нормам наповнюваності класів (менше ніж 27 учнів) Полтава вже має дефіцит освітньої субвенції на понад 70 мільйонів гривень. Якщо не завершити оптимізацію у 2026 році, цей фінансовий тягар повністю ляже на міський бюджет.
До того ж з 1 вересня 2027 року статус ліцею означатиме перехід на навчання за програмою «Нова українська школа», що вимагає сучасних лабораторій, дослідницьких просторів та гнучких груп. Департамент планує залишити в місті 11 ліцеїв, здатних забезпечити ці умови. Затримуючи зміну статусу на гімназію, заклад № 29 вже зараз втрачає можливість отримати субвенцію на розвиток матеріальної бази, яку отримують інші школи, що погодилися на реорганізацію.
Відтак, Департамент освіти наполягає, що відкладати рішення більше неможливо, адже до 2027 року мережа має бути повністю сформована та ліцензована за новими правилами.
Іван ШЕВЧЕНКО, «Полтавщина»
