Якщо держава справді зацікавлена у розвитку м’ясного скотарства, вона має вкладати не лише у фінансову підтримку, а й у створення інфраструктури, розбудову племінної бази, доступ до землі й обладнання.
Про це в своїй колонці на Аgrotimes пише керівник напряму тваринництва групи компаній «Агрейн» Олександр Буднік.
«Це має бути інвестиція не в окремих виробників, а в загальну систему, що працюватиме на національний інтерес ‒ наприклад, для виконання державного замовлення на яловичину, як це практикують інші країни», ‒ вважає він і пропонує кілька напрямів.
- Чому б не закупити маточне поголів’я (за державні чи донорські кошти) й не передати його виробникам, які офіційно зареєстровані й зобов’язуються працювати прозоро?
- Чому не надати техніку чи обладнання для розвитку ферм?
- Чому не забезпечити посівний матеріал ‒ і українські гібриди, і спонсорські закордонні?
- Чому держава не розподіляє вільні пасовища, заливні луки чи непридатні для ріллі землі під випас на умовах 1,5 га на корову ‒ без тендерів із захмарними цінами або заздалегідь визначеними переможцями?
«Перш ніж говорити про розвиток галузі, слід зупинити її згортання, ‒ переконаний Олександр Буднік. ‒ Поки ми втрачаємо поголів’я ВРХ і виробників, говорити про майбутнє зарано. Тільки після стабілізації ситуації можна буде прогнозувати відновлення й зростання м’ясного скотарства в Україні».
Як повідомлялося, м’ясне скотарство для СТОВ «Ратнівський аграрій» ‒ незбитковий напрям.
