У практиці годівлі великої рогатої худоби часто оцінюють кількість унесених мікроелементів, хоча для організму критичним є рівень засвоєних, пише журнал The Ukrainian Farmer.
Наприклад, за введення 100 мг цинку у формі оксиду засвоюється всього 10-15%, тоді як у хелатній формі ‒ до 70-85%. Неорганічні солі конкурують між собою за транспортні канали, а хелати організм корови сприймає як амінокислотні комплекси, вони транспортуються активними системами перенесення поживних речовин.
Жуйні тварини мають складну систему травлення, і саме рубець ‒ головний чинник, що визначає ефективність використання мінералів. Неорганічні джерела мікроелементів у рубці можуть вступати в реакції з сіркою, зв’язуватися з молібденом, утворювати нерозчинні тіомолібдати й втрачати доступність для всмоктування.
Хелатні ж форми стабільні у широкому діапазоні pH, менше взаємодіють із антагоністами й використовують транспортні системи амінокислот у кишківнику, що значно підвищує їх засвоєння.
Додавання органічних мікроелементів позитивно впливає на імунітет, стан ратиць худоби, репродуктивну функцію та перебіг транзитного періоду. Краще забезпечення цинком, міддю й марганцем знижує ризик маститів, покращує якість копитного рогу та сприяє скороченню сервіс-періоду.
У транзитний період хелати допомагають стабілізувати апетит, зменшити оксидативний стрес і пришвидшити відновлення після отелення.
Антагонізм мінералів ‒ одна з головних причин прихованих дефіцитів. Так, високий рівень заліза може знижувати засвоєння міді; молібден і сірка блокують її доступність, а надлишок кальцію впливає на використання цинку. Хелатні форми частково обходять ці обмеження, що особливо важливо в господарствах із високим мінеральним навантаженням кормів або води.
Рагіше ми писали про невидимі чинники, що прямо впливають на споживання корму коровою.
Довідка
Хелати ‒ органічні комплекси мікроелементів, у яких іон металу зв’язано з органічним лігандом ‒ найчастіше амінокислотою, пептидом або органічною кислотою. Основна функція хелатної оболонки ‒ захист іона металу від небажаних реакцій до моменту всмоктування у кишківнику.
