20 липня 2024, 23:08
Фахівчині відділу інфекційного контролю ДУ «Черкаський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» провели майстерклас для медичних працівників.
Фото: ck.cdc.gov.ua
Завідувачка відділу Юлія Сокирка та помічниця лікаря-епідеміолога Людмила Самойленко розповідали працівникам КНП «Уманська центральна районна лікарня» Паланської сільської ради та КНП «Уманська центральна міська лікарня» Уманської міської ради про методику проведення якісного «фіт-тесту».
Відповідно до Стандарту інфекційного контролю для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу хворим на туберкульоз, затвердженого наказом МОЗ України від 01.02.2019 № 287, «фіт-тест» (тест на щільність прилягання респіратора) є ключовим етапом програми респіраторного захисту, оскільки це єдиний визнаний інструмент для оцінки відповідності певної моделі та розміру респіратора до обличчя користувача.
Працівникам дозволяється використовувати тільки марку, модель і розмір респіратора або респіраторів, у яких вони успішно пройшли «фіт-тест». «Фіт-тест» є обов’язковим для всіх користувачів респіраторів. Цей тест гарантує, що у разі правильного надівання обрана модель і розмір респіратора підходить для адекватного захисту користувача. Цей тест слід повторювати щороку і кожного разу, коли у працівника спостерігаються зміни у фізичному стані організму, такі як збільшення ваги або її втрата, рубці на обличчі, стоматологічні протези тощо.
Принцип якісного «фіт-тесту» полягає в тому, що під спеціальний ковпак розпилюється речовина, яка під час потрапляння на рецептори язика викликає відчуття смаку (солодкого чи гіркого). Наявність відчуття смаку є свідченням того, що тест вважається не пройденим. У такому разі його слід повторити з іншим респіратором.
Нагадуємо, що медичні працівники використовують респіратори під час проведення:
- догляду за пацієнтами, які мають інфекційні хвороби, що передаються повітряним шляхом (наприклад, туберкульоз, кір, вітряна віспа);
- догляду за пацієнтами, які мають інфекційні хвороби з невідомим шляхом передавання (наприклад, під час роботи у палатах ізоляції пацієнтів з аерогенною інфекцією);
- аерозольгенеруючих процедур, таких як: інтубація та екстубація трахеї, трахеотомія, трахеостомія та догляд за трахеостомою, аспіраційна санація трахео-бронхіального дерева, забір мокротиння, бронхоскопія, мануальна штучна вентиляція легень з використанням самороздувного дихального мішка типу АМБУ, неінвазивна вентиляція легень, інгаляційне введення ліків, дослідження функцій дихання, аутопсія та інші клінічні, хірургічні і лабораторні процедури, які можуть призводити до утворення дрібнодисперсного аерозолю.
Про це повідомляє ДУ «Черкаський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України».
