Івано-Франківськ другий рік поспіль очолює рейтинг туристичної діяльності області згідно з даними департаменту міжнародного співробітництва та євроінтеграції громад обласної державної адміністрації.
Заступник міського голови Святослав Никорович розповів журналістці Фіртки, як місто перетворює власний потенціал на туристичну перевагу.
Так, за словами посадовця, Івано-Франківськ робить ставку на медичний та студентський туризм, культурні події, цифрові інструменти та співпрацю з театрами й сусідніми громадами, щоб гості залишалися довше та відкривали місто заново.
Далі подаємо пряму мову:
Як працює відділ управління туризмом Івано-Франківської міської ради?
Наразі міська рада затвердила нову стратегію розвитку туризму на п’ять років. Проте у відділі працює всього двоє людей. Керівник повністю залучений у проєкти, а головний спеціаліст відповідає за всю документацію.
Це складна ситуація. Майже без працівників відділ уже другий рік поспіль очолює рейтинг туристичної діяльності області. Здобуток стає можливим завдяки активній співпраці з іншими організаціями в місті.
З ким саме ви співпрацюєте?
Наш головний партнер — Івано-Франківський драмтеатр. Його керівник Ростислав Держипільський є амбасадором міста. Коли люди з Києва чи Львова приїжджають подивитися вистави, це підтверджує високий рівень драмтеатру. Він працює як своєрідний магніт для туризму.
Ще один напрямок — співпраця з готелями, туристичними гідами та агенціями. Це клопітка робота, яку веде начальник управління туризму і міжнародних зв’язків міської ради. Завдяки таким партнерствам маємо високі показники.
Як змінився туристичний збір у місті?
План туристичного збору за 2025 рік перевиконали на 1,6%. Зібрали майже три мільйони гривень.
Загалом по роках сума зростає. Єдине зниження було у 2023 році, але його компенсували завдяки співпраці з іншими організаціями.
Як ви вважаєте, чи є туристичний збір об’єктивним показником розвитку туризму?
Для мене — ні. Його сплачують лише ті, хто поселяється в готелях та користується інфраструктурою. Тут не враховуємо приїжджих студентів та інших відвідувачів.
Як можна схарактеризувати туристичний потенціал Івано-Франківська?
Туризм — це не лише «приїхати, подивитися й поїхати». Він буває різним: медичним і студентським. Саме ці напрямки є сильними сторонами Івано-Франківська. Ми заклали їх у нову стратегію міста.
За нашими підрахунками, багато іноземців приїжджають через стоматологічні послуги. Візити таких туристів тривають довше — лікування зубів часто розтягується на тижні, а не на кілька годин.
Якщо рахувати всіх студентів міста — у нас близько 50 тисяч осіб. З ростом житлового фонду, ці люди мають оселятися в Івано-Франківську. Це переважно молодь, яка будуватиме тут сім’ю, кар’єру, створюватиме робочі місця.
Тому акцент на студентському туризмі — як з інших міст України, так і з Європи. Ми вже починаємо працювати з університетами, щоб підтримувати цей напрямок.
Як оновилася туристична стратегія з урахуванням воєнного стану?
Туризм у місті ми розуміємо ширше: будівництво локацій, медичний туризм, студентський туризм — основний для економіки Івано-Франківська сьогодні. Ми також активно розвиваємо Палац Потоцьких як подієвий майданчик і центр креативної індустрії міста.
Є ще один важливий напрям — реабілітація. Ми розпочали будівництво великого реабілітаційного центру на Софіївці. Це не класичний туризм, але реабілітація — інвестиція в майбутнє міста. Якісні послуги мають бути доступні всім українцям, зокрема людям з інших регіонів.
Маємо плани та потенційних партнерів. Наразі створюємо офіс євроінтеграції розвитку, який займатиметься пошуком інвестицій на такі проєкти.
А як змінилася структура туристів у місті під час війни?
Наші туристи — переважно іноземці або українці, які давно живуть у Європі, але приїжджають до лікарів.
Ще один сегмент — глядачі Івано-Франківського драмтеатру. Третій — активні, небайдужі молоді люди. Є й студентський туризм, але його не видно у туристичному зборі, бо студенти рідко користуються готелями.
Побутує думка, що Івано-Франківськ для туристів — це «двері» в Карпати. Чи враховували це у туристичній стратегії?
Це помилкова стратегія для Івано-Франківська. Що таке ці «двері»? Людина перетнула їх — і все. Наше місто має бути як мінімум «коридором».
Найкраще, якщо Івано-Франківськ стане великим красивим залом у Карпатах, де можна зупинитися, роздивитися та відкрити щось нове.
Думаю, нам би вдалося це реалізувати, якби не війна. Міський голова відкритий до нових ідей. Навіть у грантових проєктах ми пробуємо інновації, яких немає в інших містах. Можливо, це ще не ті масштаби, як хотілося б, але це спроба рухатися вперед. Якщо проєкти будуть успішними, ми їх масштабуватимемо.
Чи плануються нові туристичні об’єкти в громаді, які можуть стати привабливими для відвідувачів?
Хотілося б створити об’єкти, які змушували б людей залишатися на ніч або дві. Є конкретні ідеї, але це великі інвестиції — мінімум 2–3 мільйони євро для старту.
Чи вистачає фінансування для реалізації запланованих туристичних програм?
Ні. В Україні туризм фінансують по залишковому принципу. Потрібно змінити підхід. Туризм має давати емоції, які згодом допомагають країні.
Головне — якщо людина приїде в Івано-Франківськ і стане небайдужою до міста, вона буде підтримувати його і надалі.
Чи є ідеї, як зацікавити туристів побачити саме місто?
Ми розуміємо, які об’єкти потрібно побудувати для цього. Проте вони дорогі — на дешеві вже ніхто не приїде.
Можливо, реалізуємо проєкти через приватне партнерство. Якщо ідея матиме перспективу, почнемо її розвивати. Якщо ні — відкриємо плани для потенційних інвесторів.
На жаль, наразі майже немає локацій, заради яких люди приїхали б на день або два. Порівняно з сусідніми містами, Івано-Франківськ — молоде місто без значної історичної спадщини.
Але розвиток туристичної галузі важливий. Міський голова поставив завдання не лише розвивати Івано-Франківськ, а й допомагати містам-сателітам навколо. Тільки у співпраці можна досягти більших результатів.
Які саме міста ви маєте на увазі для співпраці?
Наприклад, Галич. Місто має потенціал стати туристичною меккою для слов’ян. Саме Галич дав поштовх розвитку Львова. Не можна залишати його сам на сам із проблемами.
Історично його знищували: радянському союзу не потрібна була королівська історія, шляхта, інтелігенція, аристократія.
Наразі в Галичі недостатньо об’єктів, щоб приймати туристів з Європи. Тому 12 січня в Івано-Франківську відбувся форум розвитку цифровізації туристичної сфери. У ньому взяли участь міський голова, голови інших громад та представники туристичної галузі.
Мета форуму — показати інструменти, які використовують франківці, та ті, що можуть бути корисні сусіднім громадам.
Які цифрові інструменти планують впровадити для туризму в Івано-Франківську?
Ми плануємо цифровізацію туристичної галузі. Сучасний світ без цього не працює.
На форумі зібрали місцеві університети, щоб спільно створювати нові продукти, зокрема цифрові. У нас налагоджена співпраця з факультетом туризму Карпатського національного університету. Ми плануємо створити робочу групу для розробки інноваційних інструментів і туристичних продуктів.
Які головні виклики сьогодні стоять перед туристичною галуззю Івано-Франківська?
По-перше, відсутність потужної архітектурної спадщини, як у Львові.
По-друге, логістика. Від вокзалу до туристичних об’єктів Карпат усе дуже просто. Якби була складніша логістика, туристи залишалися б довше.
Історично Івано-Франківськ не розвивався як туристичне місто. Географія цьому не сприяє: місто розташоване між двома річками і не має прямого залізничного сполучення з кордоном. Ми зацікавлені в магістралях до Польщі та Румунії через територію області.
Ще один виклик — аеропорти. Вони не працюють, а місту потрібен сучасний аеропорт. Комфортна логістика — головне для туристів. Державна політика також має на цьому базуватися, зокрема у створенні прикордонних сполучень.
Чи є думки щодо післявоєнного розвитку туризму?
Немає післявоєнного часу. Україна залишатиметься в умовах війни, поки існує така держава, як Росія. Усі стратегії маємо планувати з урахуванням війни — від захисних укриттів до медичної та спортивної підготовки молоді.
Туристична стратегія не може бути сталою. Сталості у туризмі не існує — постійно потрібні оновлення.
Якщо сьогодні турист побачив щось, завтра він туди не повернеться, хіба що це потужна архітектурна спадщина. Місто, як надавач послуг, має постійно вигадувати нове. Інакше станемо несучасними й програємо конкурентам.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
В Івано-Франківську обговорили цифровізацію туризму: громади шукають нові підходи до туристичних податків (ФОТО)
Івано-Франківськ вдруге очолив туристичний рейтинг області: хто у трійці лідерів
Історичний рекорд для області: на Івано-Франківщині туристичний збір склав 45,6 мільйона гривень за 2025 рік
