В галереї “Zaporizhzhia Biruchiy Art Centre” відкрили виставку “Бережно, обережно, вузберіж” Валерії Карпань і Марини Мариніченко
У Запоріжжі презентували виставку-дослідження “Бережно, обережно, вузберіж” мистецького колективу “Назва змінна/Variable name” художниць Валерії Карпань з Києва і Марини Мариніченко із Запоріжжя. Виставка працює до 25 вересня у галереї “Zaporizhzhia Biruchiy Art Centre” Центру сучасного мистецтва Запоріжжя, вхід безкоштовний.
На презентації побувала і поспілкувалась з авторками журналістка zprz.city.
Це друга виставка групи “Назва змінна/Variable name” у Запоріжжі. У листопаді колектив показував у ЦСМ цікавий проєкт “Так близько, що майже можна доторкнутись” про сенсорне переосмислення переживань під час війни, меморізацію пам’яті.
Читайте також: Коли і чим розпочнеться новий сезон у запорізьких театрах і філармонії
В основі нової виставки – польові дослідження художницями узбережжя острова Хортиці в районі Нового і Старого Дніпра. А взимку вони жили в Запоріжжі у міській артрезиденції “Башта Гуліча” й досліджували також частину правого берега Дніпра до річки Верхня Хортиця. Марину і Валерію цікавили зміни, які сталися з рікою та узбережжям, з їхнім ландшафтом, після підриву ворогом Каховської ГС 6 червня 2023 року.
Крім того, художниці провели дві екскурсії по узбережжю Хортиці – в листопаді і серпні. Можна сказати, екскурсії інтерактивні. Тому, що відвідувачі не тільки слухали, а й ділилися своїми спогадами про цю місцевість.
“Частина виставки – це ще радіо”
Концепцію проєкту можна почитати на виставці. А яка історія від екскурсантів була найцікавішою, чи було щось, наприклад, містичне?
“Остання історія стосувалася, мені здається, 1970-х років. Нам розказували про те, що були водолази, які займалися знищенням водоростей в місцях, які зараз осушені. Тому що водорості могли бути небезпечні для людей, які там плавали. І були спеціальні навчені люди, які працювали з тим, щоб ці водорості прибирати.
Взагалі, ми більше говорили про те, як відрізняється офіційний наратив сьогодні і те, що пам’ятають люди. Це скоріше стосувалося особистих історій батьків або дідусів, бабусь, прадідусів, які працювали на Дніпрогесі. Як познайомилися дідусі і бабусі, працюючи там, про важку працю.
Одна художниця, яка цікавиться рослинами, розказували, як нещодавні вибухи понищили велику частину флори Запоріжжя.
Частина людей, які долучаються до екскурсії, місцеві, але також багато ВПО“, – відповідає zprz.city Валерія Карпань.
Результатом досліджень і екскурсій стала виставка, на якій представлені відео, серії знімків, графічні роботи та інтерактивну аудіоінсталяція. Самі авторки такий спосіб зібрання та зберігання інформації називають анти-бібліотекою – таке своєрідне документування, але не архівне впорядкування.
“Наша задача – все-таки мистецьке дослідження. Зокрема, ми вивчали старі мапи, порівнювати, дивились як розвивалася ця територія, що тут знаходилось. Почали бачити цікаві паралелі. Наприклад, що річка Верхня Хортиця до Запорізького дуба майже повторює берег Дніпра.
Різні маленькі спостереження визначили маршрут нашого дослідження. Ми ходили, дивилися на різні цікаві речі, фотографували, записували відео, аудіо. Багато що тут нагадує те, що ми знаходили в дорозі. А багато що сюди не потрапило” , – розповіла zprz.city Марина Мариніченко.
“Частина виставки – це ще радіо. Ми спонукаємо глядачів до того, щоб мати досвід радіоекспериментів. Тому що на виставці багато саунд-експериментів”, – каже Валерія Карпань.
Помітно, що інформації зібрали багато. Але, на мій погляд, візуальну частину виставки можна було б посилити.
Художниці просять поділитися на виставці спогадами про Запорізький дуб
Марина Мариніченко звернула мою увагу на листівки із зображенням 700-річного дуба на виставці:
“Ми досліджуємо Дуб як колективний колективний спогад, колективну фантазію, бо, насправді, мало людей до нього їздять і дивляться, як він виглядає. Багато хто уявляє його по-своєму. А там залишилось буквально пара гілок.
Але у уяві людей це щось набагато масштабніше. Тому нам цікаво зібрати спогади людей про те, яким вони бачили чи думають, що бачили Дуб востаннє. І ми просимо в обмін на ці листівки (люди можуть собі її взяти) намалювати дуже схематично, яким вони востаннє бачили Дуб. І написати, умовно, який це був рік приблизно, які обставини. Таким чином ми збираємо колективний спогад про Дуб”.
Як працює Zaporizhzhia Biruchiy Art Centre
Zaporizhzhia Biruchiy Art Centre працює з 10.00 до 19.00, з середи по неділю.
Адреса: просп. Соборний, 145 (зупинка “ТЦ “Україна”).
Вхід безкоштовний.
Т. 050-424-20-54.
Зовсім поряд, у кінотеатрі імені Довженка, є укриття.
Відеоарт на виставці “Бережно, обережно, вузберіж”. Валерія Карпань: “В основі цієї анімації – документація берегу Хортиці в лютому 2026 року, ми зафіксували мох і лід на скелі. Нам також цікавий й вплив сезонності”.
Ми писали, що подивитись у вихідні: найкращі фільми про мистецтво на думку співробітників Christie’s.
Фото Центру сучасного мистецтва Запоріжжя
