Богдан Василюк, голова правління ГО «Центр контролю передвиборчих програм»
Міжнародні партнери підштовхують українську владу до виборів, як до важливого елементу демократії. Після умовного миру одночасні вибори можуть відбутися вже у березні наступного року
19 серпня Голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко та Голова Виборчої комісії Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Віджей Рангараджан підписали Меморандум про взаєморозуміння.
У заяві ЦВК України зокрема йдеться про відданість демократичним цінностям:
«Сторони, зокрема, засвідчили відданість забезпеченню демократичних процесів, прав людини і захисту фундаментальних свобод та наголосили, що вільні вибори і референдуми, які ґрунтуються на забезпеченні конституційних прав і свобод громадян, реалізація норм виборчого законодавства є найважливішими елементами демократичного врядування».
А 18 серпня у Вашингтоні між президентами України та США відбувся доволі цікавий діалог на тему виборів. Так, Володимир Зеленський заявив, що він готовий організувати вибори після завершення війни з Росією. Дональд Трамп у відповідь на це жартома запитав:
«Тобто якщо через три з половиною роки ми випадково будемо у стані війни з кимось, то більше не буде виборів? О, це добре», — сказав Трамп.
Ці дві новини прямо не пов’язані між собою, але можуть бути окремим елементами спільного. Голова правління ГО «Центр контролю передвиборчих програм» Богдан Василюк, який брав участь у виборчих кампаніях з 2008 року, на прохання «Полтавщини» поділився своїми прогнозами стосовно можливих президентських, парламентських виборів та до місцевих органів самоврядування.
— Богдане, є поки неофіційні чутки, що вибори готуються на весну 2026 року.
— За моїми прогнозами та, якщо хочете, особистими передчуттями, це цілком реальний сценарій. Усі сторони конфлікту (хіба що окрім української влади) хочуть цього і примушують Україну до виборів. Передумовою може бути певний умовний мир — рішення про припинення війни у повітрі. Це гарантує безпеку у тих регіонах України, де не буде наземних бойових дій. Щодо останніх, то допускаю, що буде укладений таємний протокол, у якому сторони конфлікту окреслять територіальні межі свого просування. Це буде повільний та контрольований процес, як протягом 2014-2015 років. Він буде потрібен для того, щоб ніхто не звинуватив владу у здачі території. Наприклад, у жовтні таку угоду буде підписано. У грудні-січні законодавчо визначать, що вибори президента, парламенту та до ОМС відбудуться у березні 2026 року. При цьому виборцям дозволять збиратися на мітинги, а в телевізорі припиниться телемарафон. Звичайно, наші міжнародні партнери виступатимуть проти проведення усіх виборів одночасно, щоб не допустити узурпації влади. Однак, наша сторона, думаю, піде саме на одночасні вибори.
— Наразі виборці досить інертні та через війну перебувають у постійному стресі. Чи підуть вони на ці вибори?
— Технологічно така стимуляція можлива. І майже усі гравці будуть це застосовувати. Порошенко буде мотивувати голосувати проти Зеленського, останній буде мотивувати голосувати проти всіх, Тимошенко також буде проти когось, ближче до виборів вона ще визначиться проти кого. Залужний, за моїм прогнозом, не висуватиме своєї кандидатури, але цілком можливо, що Порошенко знайде якусь персону і оголосить її «людиною Залужного».
— Слід очікувати строкатий вибір серед військових проектів?
— Так. При чому одна течія буде за, умовно кажучи, кордони 1991 року. Інша — це соціальна спрямованість: ветерану потрібно перше, друге, третє. Думаю, що шанси має Білецький. Знаю, що до виборів готується Буданов. Тут можна згадати і волонтерів. Притула мовчить щодо своєї участі, бо інакше миттєво отримає проблеми. Але коли вибори будуть, то він використає свої ресурси у політичній кампанії.
— Чи слід чекати на умовну «партію миру»?
— Поки я її не бачу. Але, якщо це запитання щодо втручання у процес Росії, то так, вона буде намагатися впливати на процеси. Як завжди, досить технологічно правильно.
— Що можна чекати на місцевому рівні? Тут вже традиційно маємо певну феодалізацію, коли лідери (чи дилери) громадських думок використовують так звані виборчі сітки і під прикриттям всеукраїнського політичного даху отримують владу.
— Виборчі сітки, якщо йдеться про персоналії, знову будуть дієвим інструментом. Але є певні «але». Їм можуть протидіяти правоохоронні органи. Навряд чи будуть. І важлива саме методика побудови сітки. У певних кандидатів на рівні їхніх технологів є карго-культи — вони механічно відтворюють якісь елементи загальної технології і думають, що вони переможуть. Просто роздавати гроші чи «пакуночки» — це не працює. Треба саме підлаштувати увесь процес. В цілому можна спрогнозувати, що команди, які правильно будуть застосовувати «сітки», мають шанси на перемогу.
— Сітки — це значні вкладення. Де вони шукатимуть спонсорів?
— Я не щільно, але слідкую за процесами в Полтаві. Бачу, що активність окремих кандидатів і направлена якраз на потенційних спонсорів — «дивіться, я той кандидат, який виграє, вкладайте в мене!». Як правило, спонсори будуть місцеві.
— Перспективи «партії влади»? Поки на всіх рівнях дуже сумно.
— Традиційно, виборці не охоче голосують за чинну владу. Думаю, що «слуги» підуть на вибори багатьма, а не однією колонами. Щодо Полтави, то там умовно на 7 таких «слуг» — 8 конфліктів. Однієї команди як не було, так і немає.
— Підіб’ємо підсумки нашої розмови?
— Все залежить від формату миру, який буде підписаний і від часу його підписання. Поки однозначно можна сказати, що вибори не будуть відбуватися до підписання хоч якогось миру. Володимиру Зеленському вигідно провести якнайкоротшу кампанію. Також чекаємо на «президентський варіант» закону про повоєнні вибори. Там можуть бути сюрпризи.
Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»
