Фото: скриншот з відео
Космічний апарат пролетів “лише” за 6,1 млн км від поверхні Сонця.
Як передає UniverseToday, NASA опублікувало найдетальніше на сьогодні зображення Сонця, отримане в результаті рекордного зближення космічного апарата Parker Solar Probe із зіркою. Зонд пролетів лише за 6,1 мільйона кілометрів від сонячної поверхні 24 грудня 2024 року, інформує UAINFO.org з посиланням на ZN.ua.
Ці кадри показують корону Сонця і потоки сонячного вітру, які раніше були приховані від очей вчених. Під час маневру Parker рухався зі швидкістю 692 тисячі кілометрів на годину, що робить його найшвидшим штучним об’єктом в історії.
Проєкт Parker Solar Probe стартував у 2018 році. Його мета – вивчити геліосферу, сонячну корону та механізми сонячного випромінювання, вперше в історії наблизивши апарат до зорі настільки близько. Зонд оснащено чотирма науковими інструментами, зокрема камерою WISPR, яка дозволяє знімати структури сонячної атмосфери в умовах надвисокого опромінення. Під час прольоту отримано зображення, які демонструють зони походження сонячного вітру – потоку заряджених частинок, що впливає на магнітне поле Землі. За словами Нікі Фокс, заступниці адміністратора Управління наукових місій NASA, нові спостереження допомагають значно підвищити точність прогнозів космічної погоди та розробити кращі захисні заходи для супутників, астронавтів і наземної інфраструктури.
Читайте також: Супутник Сатурна виявився придатним для життя
Зонд також підтвердив існування так званих “switchbacks” – зигзагоподібних магнітних полів, які, як виявилося, виникають частіше, ніж очікувалося. Вчені визначили, що такі поля формуються поблизу магнітних “воронок” на сонячній короні. Ці явища частково відповідальні за формування швидкого сонячного вітру.
Окрему увагу вчені приділяють повільному сонячному вітру, який, на відміну від швидкого, має вдвічі більшу густину та створює серйозні ризики для Землі, але наразі його точне походження ще не встановлено. Оскільки взаємодія різних типів вітру може викликати помірні геомагнітні штормові явища, важливо вивчати їх обидва для забезпечення захисту Землі та її технологій.
Читайте також: Вчені виявили у Всесвіті “кнопку самознищення”
Перигелій місії у грудні 2024 року став черговим етапом у наближенні до Сонця, масивно розширивши спектр наукових даних – від точного картографування магнітних структур до безпосереднього виявлення джерел сонячного вітру. Наступний перигелій очікується у вересні 2025 року. Саме під час нього вчені сподіваються зібрати нові дані про утворення повільного вітру та отримати ще більш деталізовані зображення Сонця.
Місія названа на честь американського геліофізика Юджина Паркера, першовідкривача концепції сонячного вітру. Його теорії, попри початковий скепсис, згодом змінили фундаментальне розуміння геліофізики. Parker Solar Probe вже перевершив усі попередні місії з вивчення Сонця, забезпечивши науковцям набагато глибший погляд на структуру зорі.
Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube
