Колаж
У середині лютого департамент освіти Полтавської міськради оголосив три великі тендери на закупівлю комп’ютерної техніки для навчальних закладів громади. Загальна очікувана вартість закупівель склала майже 10 млн грн.
За ці кошти для навчальних закладів громади мають придбати понад півтори сотні ноутбуків, чотири десятки системних блоків з моніторами та 40 принтерів.
Комп’ютерне обладнання та оргтехніка — це висококонкурентний ринок. В Україні працюють сотні компаній, здатних поставити таку техніку. Проте департамент освіти чомусь вирішив не використовувати зручний державний електронний каталог Prozorro.Market, де постачальники швидко змагаються ціною, а пішов шляхом звичайних відкритих торгів.
Результат виявився красномовним: на всі три тендери на суму майже 10 мільйонів зайшов лише один учасник. Мова про традиційного підрядника міськради — ПП «Інфол-Сервіс» Костянтина Бєлова. За відсутності конкурентів компанія скинула 151 тис. грн (~1,6% від загальної суми) і наразі очікує на підписання договорів.
Відсутність будь-якої боротьби на таких привабливих торгах змусила нас уважніше придивитися до деталей. Як виявилося, кожен тендер мав свою специфічну «заточку».
Перший тендер: списані з брошури ноутбуки
Пропозиція ПП «Інфол-Сервіс»
Закупівля 153 ноутбуків була виписана максимально детально. Якщо перекласти технічні вимоги простою мовою, то замовник шукав не просто «сучасний ноутбук для офісної роботи», а конкретну модель одного виробника. Вимоги до міліметра списані з офіційної брошури лептопа Lenovo V15: укорочений SSD-накопичувач формату 2242, наявність порту RJ-45 у тонкому корпусі та акумулятор ємності не менше 47 Вт-год, наявність сертифіката стійкості до ударів MIL STD 810Н. Інші виробники просто не могли запропонувати альтернативу під такий мікс характеристик.
Другий тендер: купа сертифікатів та монітори з VGA
Пропозиція ПП «Інфол-Сервіс»
Тут вже вищезгадані ноутбуки та комп’ютери на базі процесорів Core i3 та i5. Зібрати системний блок з якісних деталей може будь-який місцевий ІТ-бізнес. Але освітяни прописали умову: виробник системного блока повинен мати шість специфічних сертифікатів ISO одночасно, які підтверджують, що в компанії налагоджені системи управління якістю продукції, екологічними впливами, захистом інформації, безпекою ланцюга постачання, протидією корупції та охороною праці.
Це класична «заточка» під великого збирача (в нашому випадку зайшла техніка Impression). Дрібним компаніям шлях був закритий. А вимоги до 41 монітора скопіювали з конкретної моделі Philips: у 2024-2025 роках замовник вимагає екран із частотою 120 Гц і при цьому обов’язковою наявністю древнього аналогового порту VGA та фірмової технології захисту зору LowBlue.
Третій тендер: принтери з «BR-Script3»
Пропозиція ПП «Інфол-Сервіс»
Історія з 40 принтерами (а точніше БФП) виявилася найцікавішою. Освітяни настільки старанно списували технічне завдання з моделі Brother MFC-L5710DN, що випадково залишили у вимогах обов’язкову наявність «BR-Script3». Це запатентована технологія опису сторінок, яка належить виключно компанії Brother. А це пряме порушення принципів прозорих закупівель.
Ціна за один такий принтер у тендері склала понад 35,5 тис. грн. Ми не будемо прискіпуватися до самих цифр, адже замовник «зашив» у вимоги додатковий дорогий оригінальний картридж (який на ринку коштує близько 10 тис. грн), що пояснює фінальний прайс. Суть в іншому: прописувати тендер під одну конкретну модель — це погано, адже це мінімізує шанси на економію коштів бюджету.
«Лякалка» для чужих
Окрім технічних бар’єрів, у тендерах застосували і класичні адміністративні.
По-перше, розвезення товару за великою кількістю адрес, включно з селами Полтавської громади. Хоча немає жодної гарантії, що постачальник дійсно це робитиме, а вчителі та директори не будуть, як це часто буває, забирати техніку з департаменту чи від постачальника самостійно на таксі чи маршрутках.
По-друге — відстрочка платежу на 90 днів. Цей пункт чудово відлякує «випадкових» підприємців, які бояться заморозити власні мільйони. Але для «своїх» ризику немає: бюджет міста зараз має невикористані залишки, проблем із грошима для освітян немає, і відстрочка — це лише перестраховка від небажаних учасників.
Хто ж цей єдиний переможець?
Власник ПП «Інфол-Сервіс» Костянтин Бєлов — людина для полтавських освітян зовсім не «ліва». Він є постійним підрядником міських структур.
Дані Opendatabot щодо продажів ПП «Інфол-Сервіс»
У серпні 2025 року перші заступники міського голови Леся Марталішвілі та Валерій Пархоменко навіть урочисто нагородили його відзнакою міськради, назвавши «помічником та порадником кожного директора школи».
Цікаво, що ця нагорода дісталася підприємцю попри те, що він є фігурантом кримінальних проваджень, які стосувалися, зокрема, ймовірних переплат під час попередніх закупівель ноутбуків для освітян 2022 року. Втім, як це часто буває у Полтаві, ці провадження роками не доходять навіть до стадії вручення підозр.
Зрештою, маємо класичну картину: 10 млн грн платників податків без жодної конкуренції віддають нагородженому владою підряднику через тендери, умови яких з точністю до коми описують техніку, яку він заздалегідь приготував до продажу.
Відповідно до квотно-корупційного принципу поділу влади у Полтаві, закупівлі департаменту освіти входять до сфери відповідальності партії «За Майбутнє» та її лідера Євгена Диканя.
Нагадаємо, у 2025 році в межах Антикорупційної ініціативи (EUACI) платники податків ЄС профінансували проєкт, за яким команда експертів ГО «Centre for Public Monitoring and Research» мала проаналізувати закупівлі департаментів Полтавської міської ради, надати рекомендації та провести офлайн-тренінги для посадовців задля мінімізації корупційних ризиків. Цій ініціативі передувало здобуття Полтавою у травні статусу Міста доброчесності.
Віктор ТКАЧЕНКО для «Полтавщини»
