У дописі фейсбук-спільноти NE:Urban , яка позиціонує себе як Громадська організація, котра пише про урбаністику, історичне середовище і транспорт, обговорюється нещодавня пішоходизація вулиці Заньковецької у Чернівцях. Автор стверджує, що це рішення вже довело свою правильність, оскільки оновлена вулиця стала однією з локацій Петрівського ярмарку та успішно функціонує як повноцінний громадський простір, здатний приймати великі потоки людей.
Роботи з мощення вулиці Заньковецької щойно завершили, тому простір ще не доопрацьований (попереду монтаж дерев’яних настилів на лавках, озеленення, встановлення смітників і велопарковок), йдеться у повідомленні
На думку NE:Urban, пішохідні вулиці створюють якісне міське середовище для життя, відпочинку та заходів, а не просто обмежують рух авто. Вже помітна активізація бізнесу та зростання вартості нерухомості, а побоювання щодо «смерті вулиці без автомобілів» не справдилися.
Думки містян під дописом суттєво розділилися. Тема святкування і проведення ярмарку викликала неймовірні суперечки і сварки між автором блогу та його противниками, серед яких зустрічаються відомі чернівчани та матері полеглих захисників.
Критика доречності святкувань під час війни
Частина коментаторів обурена проведенням ярмарку з танцями та розвагами («гопацульками»). Вони наголошують, що в цей час у країні оголошено жалобу через обстріли та загибель людей, а в самих Чернівцях того дня проходила похоронна процесія загиблого Героя.
Відповідь автора (NE:Urban): Автор захищає проведення заходу, зазначаючи, що людям потрібне психологічне розвантаження, місту — економічна підтримка бізнесу та інтеграція ВПО (які також брали участь у ярмарку), а тривала відсутність подій змушує молодь виїжджати з міста.
Тема доречності проведення масових заходів у Чернівцях стала центральною й найбільш емоційною точкою дискусії в коментарях під дописом ГО “NE:Urban”.
Аргументи критиків (позиція частини містян)
Користувачі висловили сильне обурення форматом проведення Петрівського ярмарку, називаючи розважальну складову недоречною. Основні закиди стосувалися таких моментів:
Загальнонаціональний контекст: Читачі наголошували, що в той час, коли в інших містах України відбувалися чергові важкі обстріли, гинули люди і тривали пошуково-рятувальні роботи під завалами, влаштовувати свято — це «безпардонність і наглість влади».
Локальний траур: Особливий біль у коментаторів викликав той факт, що саме в день проведення ярмарку через Чернівці проходила похоронна процесія загиблого на фронті українського Героя. Поєднання траурної процесії з «гопацульками» та танцями в центрі міста люди назвали неповагою до пам’яті полеглих.
Аргументи захисників та автора блогу (позиція ГО)
Представники громадської організації та частина інших користувачів виступили на захист заходу, навівши низку соціально-економічних причин:
Психологічне розвантаження: Автор підкреслив, що люди (як місцеві жителі, так і ВПО з прифронтових регіонів, які щоденно перебувають під обстрілами) не можуть жити в постійному стресі. Публічні заходи дають можливість емоційно перемикатися та знаходити сили жити далі.
Економічний чинник: Подібні фестивалі підтримують місцевий бізнес, розвивають локальну економіку та допомагають збирати кошти. Ба більше, у ярмарку брали безпосередню участь ветерани та внутрішньо переміщені особи, які інтегруються в життя громади через такі ініціативи.
Утримання молоді в місті: Через тривале «затишшя» та відсутність масштабних подій після повномасштабного вторгнення Чернівці втрачають молодь, яка просто виїжджає. Тому відносно безпечне місто, на думку автора, має підтримувати максимально нормальний рівень життя та культурної активності.
