"Герань-4" у "прицілі" зенітного дрона. (ШІ за фото: ГУР МОУ)
Російський реактивний ударний дрон «Герань-4», який є модернізованою версією іранського Shahed, отримв вищу швидкість, але разом із цим — низку серйозних недоліків для самих окупантів.
Про це у своєму матеріалі пише військовий експерт та головний редактор Defense Express Олег Катков.
За даними аналізу компонентної бази, оприлюдненого Головним управлінням розвідки Міноборони України, спочатку росіяни намагалися просто встановити реактивний двигун на звичайний «Шахед» («Герань-2»). Так з’явилася «Герань-3». Однак конструкція не витримувала польотів на високих швидкостях та маневрів із великим перевантаженням.
У результаті для «Герань-4» довелося створювати новий планер із посиленою конструкцією та нероз’ємними крилами. Це дозволило дрону маневрувати на швидкостях 300–400 км/год та витримувати значні навантаження, але водночас ускладнило виробництво й транспортування.
Максимальна швидкість нового реактивного дрона сягає 500 км/год, бойова частина — 50 або 90 кг, а дальність польоту становить до 450 км. Для порівняння, звичайний «Шахед» здатен долати від 1800 до 2500 км.
Саме дальність польоту експерти називають одним із головних недоліків «Герані-4». Через це росіяни вже не зможуть запускати такі дрони по більшості території України зі звичних районів старту. Фактично зона ураження обмежується Київською, Кіровоградською та Одеською областями.
Крім того, для ударів навіть на таку дистанцію окупанти будуть змушені запускати дрони прямим маршрутом, без складних маневрів для обходу систем ППО. А на економічній швидкості реактивні «Шахеди» залишаються вразливими навіть для зенітних дронів.
Експерт також зазначає, що посилений корпус, новий планер та реактивний двигун суттєво підвищують собівартість виробництва. Для роботи дрона потрібні потужніші сервоприводи, паливні насоси та інші компоненти, а виробничі цикли стали довшими, ніж у «Герані-2».
Таким чином, спроба створити швидкісний реактивний «Шахед» фактично змусила РФ розробляти майже новий безпілотник із вищою ціною, складнішою логістикою та гіршими експлуатаційними характеристиками.
Окрему увагу експерти звертають на двигун TF-TJ2000A китайської компанії Telefly, який використовується як у «Герані-4», так і в «Герані-5». Це може свідчити про налагоджене постачання реактивних двигунів із Китаю, без яких масове виробництво таких дронів у РФ було б неможливим.
Джерело
