а Чорному морі горить танкер тіньового флоту Росії, підбитий СБУ
Ексклюзивні подробиці резонансної корупційної справи з епізодами злочинної діяльності.Про це стверджує Служба зовнішньої розвідки України.
Мінус золото
Центробанк РФ відкрив доступ до металу для банків, держкомпаній та інвестиційних компаній.
Для Центробанку Росії це дуже неприємний вимушений крок, скерований на підтримку рубля та покриття бюджетного дефіциту в той час, коли швидко вичерпуються інші державні ресурси.
У 2025 році обсяги продажів золота можуть сягнути 30 млрд дол. США (це близько 230 тонн золота), а у 2026 році – не менше 15 млрд дол. США (115 тонн).
В минулому, до 2025 року ЦБ Росії лише нарощував власні золоті резерви і факт розпродажу золота свідчить про вкрай важкі державні фінанси Росії.
Так званий «Фонд национального благосостояния» шаленими темпами втрачає свої ліквідні активи: з 113,5 млрд дол. США у 2022 році до 51,6 млрд дол. США у 2025-му. Обсяги золота в структурі фонду за цей час скоротилися майже на 60% – із 405,7 тонни до 173,1 тонни.
«Стратегія продажу золота нібито дає змогу оперативнопідживлювати бюджет і утримувати стабільність рубля, проте формує довгострокові ризики: поглиблює дефіцит ліквідних резервів, робить державні фінанси більш залежними від розпродажу активів та обмежує можливості для майбутніх інтервенцій.
Фактичне „проїдання“ резервів — включно із золотом, що десятиліттями вважалося недоторканим — підкреслює, наскільки звуженим став фінансовий простір москви в умовах санкційного тиску», — переконана Служба зовнішньої розвідки України.
Мінус нафта
Сумний для Росії фінансовий стан має багато причин. Одна із них – проблема з скороченням зовнішніх ринків та покупців російської нафти, встановлення порогових цін та вимог «друзів» Росії на великі знижки на ціну нафти.
Тут докладаються і «українські дрони», які регулярно б’ють як по нафтових терміналах та інфраструктурі, так і почали бити по танкерах, які йдуть на завантаження в російські порти Чорного моря.
У російській нафтовій галузі накопичуються проблеми через санкції, запроваджені Дональдом Трампом. Вже 21 листопада повинно було стати «страшним» днем для найбільших експортерів російської нафти, які разом мають понад 50% зовнішніх ринків для російської нафти, – “Лукойлу” і “Роснефти”. На жаль в це день не запрацювали запроваджені раніше санкції Мінфіну США, але їх відклали до 13 грудня.
Але одразу ж після оголошення Трампом про можливі санкції, ціна на російську нафту впала, найбільші покупці під тиском США відмовляються від контрактів та шукають альтернативні джерела. Разом з тим, доля міжнародних активів названих компаній, що підпадають під санкції, їх дочірніх підприємств, є невизначеною.
А ще й Дональд Трамп пригрозив про ризик санкцій для країн, які купляють нафту в Росії.
Санкції Мінфіну США заборонять усім американським компаніям і фізичним особам здійснювати операції з тими, хто потрапив під санкції, без спеціального дозволу. Країни або компанії у світі, які продовжуватимуть вести бізнес з підсанкційними нафтовими компаніями, ризикують потрапити під вторинні санкції.
«Друзі» також починають підводити Росію. Перед оголеними можливими санкціями США, до вересня в 2025 році майже 85% російського експорту нафти йшли в Китай та Індію: 2,1 млн. 1,9 млн. барелів відповідно.
На початку листопада стало відомо, що закупівлі російської нафти в Китаї скорочують і державні компанії та концерни. В листопаді обсяг імпорту нафти в Китай з РФ обвалився майже вдвічі.
В Індії ще сумніша картина для росіян – п’ять великих нафтопереробних заводів країни не розмістили заявок на купівлю в грудні. На угоди з РФ зважилися лише два НПЗ, та й то не виключено, що лише через те, що не змогли знайти заміщення російській нафті.
А наближення торгівельної угоди між Індією і США, в якій прописане збільшення закупівель Індією американської нафти, ще більше зменшує ринки для Росії.
Ще один «ніж в спину» – і Туреччина скоротила імпорт нафти з РФ. Вона поступово переходить на нафту з Іраку і Казахстану.
Всі ці фактори привели до того, що станом на 20 листопада в морях і океанах в танкерах «плавали» майже мільярд барелів підсанкційної нафти, більша частина якої саме з Росії.
Мінус бюджет
Тим часом Росія затвердила федеральний бюджет на 2026-2028 роки, і всі три роки документ зберігає дефіцит та різке збільшення витрат на військовий сектор.
Президент Росії путін підписав закон, який фіксує дефіцит майже на 10% на весь трирічний цикл 2026-2028 років, чого ніколи ще не було в історії Росії.
2026 року заплановано доходи 40,3 трлн рублів при витратах в 44 трлн рублів.
Найбільш витратними статтями бюджету є фінансування оборони та силовиків. Загалом сума на їх утримання складають небачені раніше суми більші аніж 30% бюджету. На 2026 рік передбачено 12,93 трлн рублів на військові потреби, а з урахуванням витрат на безпеку і правоохоронну діяльність сукупна сума сягає 16,84 трлн рублів.
При тому, що на соціальні програми спрямовують 10,8 трлн рублів, що майже в півтора раза менше, ніж загальний обсяг витрат на армію, безпеку та правопорядок.
Разом з тим проблемними стають, окрім федерального бюджету і бюджети регіонів. Як зазначають аналітики більш аніж в 50 суб’єктах федерації станом на початок грудня гроші закінчилися. Їх уряди змушені брати комерційні банківські кредити під відсоток до 20% річних. Шансів на повернення таких кредитів обмаль.
І при тому, що все на Росії виглядає сумно, все ж експерти передбачають, що Росія в такому стані до великої кризи може перебувати ще до двох років…
