Акторка Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка та психологиня Ірина Онищук переконана, що театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.
Про це акторка розповіла в інтерв’ю журналістці Фіртки.
За її словами, попри побоювання, що суспільство може втомитися від історій про війну, ця тема неминуче присутня в українському театрі.
«Ось, наприклад, “Маруся Чурай” Ліни Костенко. Це історія XVII століття, але вона теж про війну, про боротьбу за Україну. На жаль, війна завжди була частиною нашої історії, вона рухається по спіралі», — зазначила акторка.
Ірина Онищук переконана, що саме тому українська класика сьогодні звучить особливо актуально. Навіть якщо вистава розповідає про кохання, дружбу чи сімейні стосунки, війна однаково відчуватиметься — нехай і не на першому плані.
Водночас, на її думку, театр не повинен буквально відтворювати сучасні бойові дії.
«Тому що цього і так дуже багато навколо. Майже кожна сім’я так чи інакше зіткнулася з війною, хтось воює, і всі ми добре розуміємо, в якій реальності живемо. Тому буквально відтворювати воєнні події на сцені сьогодні, як на мене, не потрібно», — додала Ірина Онищук.
Акторка зауважує, що повномасштабна війна змінила не лише театр, а й самого глядача.
«Ми почали більше цінувати кожну секунду, кожну мить життя. Попри весь біль, люди кохають, дружать, приходять до театру», — вказала Ірина Онищук.
За її спостереженнями, сьогодні люди приходять до театру не заради розваг.
«Вони хочуть отримати підтримку, натхнення, сили жити, працювати й боротися. Тому сучасний глядач не стільки вибагливий, скільки спраглий. Він прагне бачити вистави, які надихають», — зазначила акторка.
Говорячи про вистави, здатні змінювати людей, Ірина Онищук наголошує, що універсальної відповіді не існує, адже кожен глядач має власні вподобання та очікування.
Водночас акторка переконана, що сучасній молоді цікава українська культура в новому прочитанні.
«Мені здається, що сьогодні в нас найкраще покоління молодих людей. Вони знають багато мов, мають доступ до всього світу через інтернет», — сказала акторка.
За її словами, українці із задоволенням відкривають для себе класику — твори Івана Котляревського, Ліни Костенко, зокрема «Марусю Чурай», але хочуть бачити її сучасною, професійною та зрозумілою.
«Коли ми дивимося якісний український продукт, то думаємо: “Які ж ми, українці, сильні й талановиті”. У нас прекрасна музика, чудова література, неймовірні актори. Нам справді є чим пишатися», — підкреслила Ірина Онищук.
Акторка додає, що саме такі вистави, які допомагають глядачеві по-новому відкрити українську культуру, здатні справді впливати на людей. Разом із тим молодь часто захоплюється сміливими театральними експериментами, тоді як інші глядачі віддають перевагу простим і зрозумілим історіям:
«Саме ця різноманітність робить сучасний театр живим і потрібним суспільству».
Більше читайте у матеріалі: Удень — психологиня у шпиталі, увечері — акторка на сцені: Ірина Онищук про театр, війну і силу людської підтримки.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
«Театр — це катарсис для тих, хто не готовий йти до психолога», — Ростислав Держипільський про мистецтво, що лікує під час війни
«На сцені я розкриваюся на максимум, а в житті — трохи тихіша»: акторка Мирослава Полатайко про театр, війну і себе поза ролями
В Івано-Франківську відбудеться прем’єра постановки-рефлексії «ПарасолЯ»: збирають донати на авто для 3-ї штурмової бригади
«Театр сьогодні — лікарня для душі»: акторка Надія Левченко про сцену, кіно та мистецтво під час війни
Театр як терапія: акторка Ірина Онищук розповіла, чому сцена під час війни стала місцем духовної підтримки
