Під час візиту до Сербії глава держави закликав партнерів посилити обмеження проти російського військово-промислового комплексу та енергетики, а також перекрити канали постачання іноземних компонентів, які використовуються у виробництві російської зброї. За словами президента, саме доступ Москви до таких технологій дозволяє їй продовжувати ракетні удари по Україні.
Зеленський наголосив, що Україна вдячна міжнародним партнерам за вже запроваджені санкційні пакети, однак цього рівня тиску недостатньо для реального скорочення можливостей Росії вести війну. На його думку, особливо гостро питання постає у сфері балістичного озброєння, протидія якому залишається одним із ключових завдань для української системи оборони.
Президент звернув увагу на те, що у російських ракетах використовуються численні компоненти іноземного походження. Йдеться про продукцію, яка надходить до Росії через міжнародні ланцюги постачання і зрештою опиняється у військовій продукції, яку Москва застосовує проти України. Зеленський підкреслив, що серед постачальників таких технологій є навіть держави, які одночасно підтримують Україну.
Саме цю проблему глава держави назвав однією з найбільш важливих для посилення санкційної політики. Якщо Росія зберігає доступ до критичних електронних та інших технологічних компонентів, санкції не перекривають повністю її здатність виробляти нові ракети та інше озброєння. Тому Київ наполягає не лише на розширенні списків російських компаній і фізичних осіб, а й на жорсткішому контролі за експортом продукції подвійного призначення та обходом уже запроваджених обмежень.
Окремо Зеленський розкритикував повільність ухвалення деяких оборонних рішень. За його словами, бюрократичні процедури та тривале погодження ліцензій можуть коштувати Україні часу, який в умовах війни безпосередньо пов’язаний із життями людей. Президент наголосив, що поки чиновники працюють із документами, російські ракети продовжують летіти по українських містах.
У цьому контексті Зеленський пов’язав санкційну політику із необхідністю швидше нарощувати можливості української протиповітряної оборони. Він зазначив, що своєчасні рішення щодо виробництва та постачання систем захисту могли б дозволити Україні та її союзникам уже мати значно більше відповідних засобів. Саме тому питання прискорення оборонних домовленостей Київ вважає невідкладним.
Ще одним напрямом тиску президент назвав російську енергетику. Москва отримує значні доходи від експорту енергоресурсів, а ці кошти потім використовуються для фінансування військових витрат. Тому, на думку Зеленського, обмеження проти енергетичного сектору мають залишатися важливою складовою міжнародної стратегії стримування Росії.
Глава держави також підкреслив, що міжнародна фінансова допомога Україні повинна максимально працювати на зміцнення української обороноздатності. Йдеться, зокрема, про спрямування коштів на розвиток власного оборонно-промислового комплексу, здатного швидше виробляти необхідні країні засоби ураження та захисту.
Таким чином, Київ фактично закликає партнерів перейти від санкційної політики, яка переважно карає Росію за вже здійснені дії, до системного перекриття її можливостей виробляти нову зброю. Для України критичними напрямами залишаються контроль за технологічними ланцюгами постачання, обмеження доходів російської енергетики та прискорення виробництва засобів протиповітряної оборони.
Під час перебування в Сербії Зеленський також провів зустріч із президентом країни Александром Вучичем. Візит став першим офіційним приїздом українського президента до Сербії, а питання підтримки України та міжнародного тиску на Росію стали частиною його переговорного порядку денного.
