15 березня 2025, 20:01
80% житлового фонду Черкас перебуває у зношеному стані. Йдеться про старі панельні будинки, зведені ще на початку 50-60-х років минулого століття.
Один з будинків у Черкасах. Суспільне Черкаси
Серед проблем такого житла — обмежені квадратні метри, відсутність ліфтів, та ще й старі комунікації, розповів Суспільному декан факультету технологій будівництва Черкаського державного технологічного університету Денис Грецький.
З його слів, попри те, що термін експлуатації таких багатоповерхівок добігає кінця, їм можна надати другого дихання.
“Хрущівки”, “сталінки”, “чешки”. Чотири, п’яти, дев’ятиповерхівки — домівки для десятків тисяч жителів області. Як колись, так і тепер ці будинки — таке омріяне вирішення житлового питання, розповів декан факультету технологій будівництва Черкаського державного технологічного університету Денис Грецький.
Денис Грецький. Суспільне Черкаси
“У той час це було дійсно проривом, тому що населення, яке мешкало в 50-х роках минулого століття, вийшло з бараків і отримало власне житло”.
Втім, з його слів, станом на сьогодні більшість житлової забудови області — застаріла.
“Наше місто — відносно молоде, так зване «місто хіміків». Почало свою житлову забудову після 50-х років минулого століття. Це, як правило, панельні будинки, які були зведені доволі швидкісними темпами будівництва”.
Квартиру в п’ятиповерхівці, зведеній в 60-х роках минулого століття, Людмила Гринжевська купила рік тому. З бажаними квадратними метрами додалися і комунальні проблеми, одна — під ногами, інша — у підвалі.
“Це мої сльози — тротуару немає, суцільні ями. А ще ж вода стоїть у підвалі. Тут поклали дошку, щоб можна було дійти. Ось, дивіться, там стоїть вода, а тут знаходиться головний щиток по електриці. Тобто, коли вода підіймається вище — це все стоїть у воді”.
Затікає з даху у підʼїзд. Суспільне Черкаси
А от ще один клопіт, додала сусідка Людмили Гринжевської пані Валентина — на горішньому п’ятому поверсі. Вона одна зі старожилів будинку. Розповіла, що до своєї оселі переїхала 52 роки тому і вже тоді у квартирі проявилися перші проблеми:
“Оце тече з даху, навіть сюди тече (у підʼїзд – ред). Я забираю ганчірку і хай на них тече”.
Всередині помешкання – та ж сама біда, показала жінка, спільна, як для неї, так і сусідської квартири. Раніше з чоловіком намагалися дах самотужки полагодити — закрити дірки. Тепер же — роби ремонт, чи не роби — все одно плями на стелі з’являться, додала пані Валентина:
“Я тільки заїхала сюди в 73 році і весь час дах тече. Проблеми є — дороги немає”.
У квартирі тече стеля. Суспільне Черкаси
Людмила Гринжевська писала листи зі зверненнями до міської влади та організації, яка обслуговує будинок, — “Нової якості”.
“Але вони відповідають одним і тим самим: у вас там є заборгованість, ми робити нічого не будемо. Або, якщо зроблять, то замилять очі і все”.
Майстер управлінської компанії “Нова якість” Анжеліка Воркожокова розповіла, що ямковий ремонт дороги біля будинку, в якому мешкає Людмила Гринжевська, робити недоцільно — ями занадто великі, лагодити покриття потрібно капітально, а на це грошей немає. А от з дахом, додала, простіше:
“Ця заявка буде виконана упродовж весняно-літнього періоду і при сприятливих погодних умовах. Причиною підтоплень підвальних приміщень є часте забиття дворової каналізації, яка підпорядковується комунальному підприємству «Черкасиводоканал». Представниками даного підприємства було прочищено її. Також працівники нашого підприємства зробили профілактичне очищення”.
Директор департаменту житлово-комунального комплексу черкаської міськради Андрій Наумчук розповів, що ще мешканці багатоповерхівок можуть зробити задля пришвидшення ремонту. Насамперед — взяти участь у програмі співфінансування від міськради. Відтак полагодити ліфт, дах, чи то утеплити будинок можна частково за кошти власників квартир, решта — гроші з міського бюджету:
“Капітальний ремонт ліфтів — 70% від загальних витрат міськрада бере на себе. Це може бути капітальний ремонт покрівель — перше звернення міськрада 60% компенсує, далі — по 40. Сюди також входить система водопостачання, прибудинкової території, дитячих майданчиків, асфальтування — це все 40 на 60, якщо перше звернення, то 60 на 40”.
Та чи готові сусіди скинутися на ремонт за такою програмою співфінансування, ще треба з’ясувати, розповіла Людмила Гринжевська. А от мешканці цієї двоповерхівки, що по Святомакаріївській у Черкасах на зміни наважилися ще у 2014 році. Тоді створили власне мініОСББ, до якого входять всі вісім квартир будинку, розповіла місцева жителька Тетяна Снісар.
“Прийшов місяць, циглики з ЖЕКу прийшли, заплатили. Куди і що ми заплатили — не знаємо. То ми все самі робили. Треба каналізація — самі хлопці зібралися, пробили. Що не могли — викликали служби. А потім зрозуміли, що треба брати все у свої руки”.
Тетяна Снісар. Суспільне Черкаси
Перше, що зробили, розповіла пані Тетяна, — замінили вікно на другому поверсі, потім — обгородили територію. Пізніше стару покрівлю замінили на нову металочерепицю, долучившись до державної програми. Із 260 тисяч гривень, 70% спрямували із міського бюджету, а 30 — зібрали мешканці. Для цього взяли пільговий кредит для ОСББ, додала Тетяна Снісар. За таким алгоритмом пізніше утеплили й будинок.
“Уже як утеплили стіни, щоб вид якийсь був, ми зробили відмощення. Ви б до нас літом прийшли, — у нас красиво, у нас все у квітах”.
Що робити зі старим житловим фондом, як його покращити чи оновити — тема не однієї конференції та дослідницьких робіт науковців державного технологічного університету, розповів кандидат архітектури Юрій Денисенко. Попри те, що люди скаржаться на неестетичний вигляд старих “панельок”, плюси в них є. Як от, — витривалість.
“У 55-му році Хрущов підписав закон про боротьбу із зайвим в архітектурі. Бо до того часу був сталінський ампір. Будинки будувалися якісні, з орнаментами, але це займало багато часу та грошей. У нас час, коли іде війна, нема сенсу про знесення житла, що функціонує. Навіть і говорити. Є шлях — досліджувати їхню подальшу спроможність, ремонтувати”.
Юрій Денисенко. Суспільне Черкаси
Декан факультету технологій будівництва Денис Грецький певен, що старі панельні будинки зносити не потрібно, їх варто оновлювати, а для цього перейняти досвід сусідніх європейських країн.
“Ревіталізація, або реновація. Тобто, вони були змінені до відповідних сучасних вимог: або були розібрані частково верхні поверхи, або були прибудовані ліфтові установки, замінені інженерні комунікації — наданий новий архітектурний вигляд цим будівлям”.
Вадим Кикоть. Суспільне Черкаси
Та для цього потрібно знайти як гроші, так і бажання щось змінювати, вважає Вадим Кикоть. Раніше — програміст, а нині — студент, який опановує будівельно-архітектурну спеціальність. Із початком повномасштабної війни він зрозумів, що будівельники країні будуть потрібні:
“Зараз якраз студенти дуже багато розробляють проєктів з реконструкції і перебудови цих будинків. Але ж найголовніша проблема — економічна передумова. Бо в тій же Німеччині схожі на наші «хрущівки» будинки почали перебудовувати, бо люди почали відмовлятися від кімнат по девʼять квадратів, які там нікому не потрібні. Поки буде попит на девʼять квадратів, перебудувати «хрущівку» буде неможливо”.
